Кінець банківської таємниці: як новий закон про SEPA може відкрити рахунки українців для силових органів
У Верховній Раді готуються розглянути урядовий законопроєкт №14327, який офіційно спрямований на приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Йдеться про систему, яка дозволяє швидко і дешево здійснювати грошові перекази між країнами Європи.
Однак експерти звертають увагу: разом із технічними змінами документ передбачає масштабні нововведення у сфері фінансового контролю. Зокрема, законопроєкт пропонує створити централізований реєстр банківських рахунків і сейфів громадян, а також значно розширити доступ державних органів до цієї інформації. Про це пише Мінфін.
Що означає приєднання України до SEPA
SEPA — це європейська система платежів, яка об’єднує десятки країн і понад 500 мільйонів користувачів.
Якщо Україна приєднається до цієї платіжної зони, міжнародні перекази в євро можуть стати значно простішими.
Наприклад, переказ коштів до Німеччини або Італії буде відбуватися майже так само швидко, як і звичайний переказ між українськими банками.
У багатьох випадках комісії за такі операції можуть бути мінімальними або взагалі відсутніми.
Саме тому уряд подає законопроєкт як один із важливих кроків у напрямку євроінтеграції фінансової системи.
Реєстр банківських рахунків громадян
Найбільше дискусій викликала норма про створення єдиного реєстру банківських рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб.
У цьому реєстрі не буде інформації про точні суми коштів або вміст сейфів. Проте система показуватиме:
у якому банку відкритий рахунок
коли його відкрили
який тип рахунку або сейфу використовує клієнт
Фактично реєстр працюватиме як довідник, який дозволяє швидко визначити, де саме громадянин має банківські рахунки.
Хто може отримати доступ до цих даних
Законопроєкт передбачає, що доступ до реєстру можуть отримати низка державних органів.
Серед них:
Державна податкова служба
Держфінмоніторинг
НАБУ
ДБР
Служба безпеки України
Національна поліція
органи прокуратури
виконавча служба
Завдяки цьому державні органи зможуть швидко знаходити рахунки людини без необхідності надсилати запити до кожного банку окремо.
Посилення контролю за власниками бізнесу
Ще одна важлива зміна стосується кінцевих бенефіціарних власників компаній.
Законопроєкт передбачає створення окремого реєстру, який міститиме інформацію про реальних власників бізнесу, зокрема трастів та інших складних корпоративних структур.
Мета цієї ініціативи — посилити контроль за фінансовими потоками та привести українське законодавство до стандартів міжнародної організації FATF, яка бореться з відмиванням грошей.
Які штрафи передбачені
Для компаній, які приховуватимуть інформацію про бенефіціарів, передбачені значні фінансові санкції.
Зокрема:
510 тисяч гривень штрафу за подання неправдивих даних
170 тисяч гривень за несвоєчасне подання інформації
Крім того, Національний банк отримає право публічно повідомляти про санкції щодо фінансових установ, які порушують правила фінансового моніторингу.
Хто такі фінансові викривачі
Окремою новацією законопроєкту є створення інституту фінансових викривачів.
Це люди, які повідомлятимуть про порушення у сфері фінансового моніторингу або підозрілі операції.
Вони отримають низку гарантій, зокрема:
захист від звільнення з роботи
право на безоплатну правову допомогу
можливість повідомляти про порушення навіть після звільнення
Фактично їхній статус буде подібним до статусу викривачів корупції.
Які зауваження мають експерти
Водночас юристи та експерти звертають увагу на низку проблемних моментів у документі.
Серед основних зауважень:
можливі суперечності між різними законами
нечіткі правила доступу до деяких даних
ризик надмірного контролю з боку державних органів
Також експерти зазначають, що деякі положення законопроєкту потребують додаткового уточнення.
Чому цей закон викликає дискусії
Фактично законопроєкт поєднує дві важливі цілі.
З одного боку, він відкриває шлях до інтеграції України у європейський платіжний простір.
З іншого — значно розширює інструменти фінансового контролю всередині країни.
Саме тому документ викликає активні дискусії серед експертів, юристів і представників бізнесу.
Остаточне рішення щодо його ухвалення має прийняти Верховна Рада після розгляду законопроєкту у парламенті.
Раніше портал "Стіна" повідомляв, що У ПриватБанку повідомили, як отримати великі знижки та кешбеки за покупки в Аврора Мультимаркет, MOYO.ua, Glovo та iSpace.ukraine.
Також ми писали про те, що Федоров розповів, як хочуть вирішити проблему нестачі людей та СЗЧ.
Нагадаємо, що стало відомо, про те, що Українцям розповіли про приватизацію ПриватБанку, як це позначиться на грошах клієнтів.