Як повідомляє Ukrainian Wall, команда Мінцифри вже майже сім років працює над розвитком сфери відкритих даних. Саме публічна інформація дозволяє викривати корупційні схеми, оцінювати ефективність роботи державних органів і проводити журналістські розслідування на основі реальних фактів. За роки дії чинного закону «Про доступ до публічної інформації», ухваленого ще 2011 року, українське суспільство навчилося користуватися цим інструментом, однак законодавство потребувало оновлення відповідно до вимог цифрової епохи.
Новий законопроєкт викликав хвилю дискусій серед експертів і громадськості. У соцмережах поширилися припущення, нібито документ обмежить доступ до публічної інформації. У Мінцифрі вирішили розставити крапки над «і» й опублікували детальне роз'яснення, в якому відповіли на найпоширеніші запитання та спростували ключові міфи, що встигли поширитися в інформаційному просторі.
Що насправді змінює законопроєкт
У відомстві наголошують: законопроєкт не запроваджує жодних нових обмежень. Навпаки — він адаптує українські правила до �вропейських норм, зокрема до Директиви ЄС 2019/1024 про відкриті дані та повторне використання інформації державного сектору. Як зазначено в офіційному роз'ясненні Мінцифри, «документ не створює нових підстав для відмови в наданні інформації, а лише уточнює процедури, які на практиці часто викликали різночитання».
Основна мета — зробити публічну інформацію ще доступнішою для громадян, бізнесу та журналістів. Документ встановлює чіткіші процедури оприлюднення даних, скорочує строки відповіді на запити з п'яти до трьох робочих днів у стандартних випадках і розширює перелік інформації, яку державні органи зобов'язані публікувати відкрито. Також уперше на законодавчому рівні закріплюється вимога надавати найзатребуваніші набори даних через API, що спростить інтеграцію державних реєстрів із бізнес-сервісами та аналітичними платформами.
Які міфи спростували в Мінцифрі
Перший і найпоширеніший міф — нібито законопроєкт дозволить чиновникам приховувати незручну інформацію. У Мінцифрі категорично відкидають такі твердження: жодних додаткових підстав для відмови в наданні даних документ не містить. Більше того, у відомстві наголошують, що порівняно з чинним законом 2011 року новий документ навіть звужує можливості для зловживань з боку розпорядників, оскільки запроваджує автоматизований облік запитів і відповідей.
Другий міф стосується нібито зменшення обсягу відкритих даних. На практиці ж законопроєкт, навпаки, розширює перелік наборів даних, які держава зобов'язана публікувати у форматі відкритих даних, включно з інформацією про використання бюджетних коштів, державні закупівлі та реєстри. Окремо в документі прописано обов'язок публікувати дані про кінцевих бенефіціарних власників компаній, що отримують державне фінансування, — ця норма раніше взагалі не була передбачена українським законодавством.
Реакція експертів і громадськості
Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) загалом підтримав ініціативу Мінцифри, однак звернув увагу на необхідність доопрацювання окремих положень щодо захисту персональних даних. Експерти організації наголосили, що баланс між відкритістю і приватністю має бути ретельно вивірений, аби уникнути ризиків для громадян. Водночас у Transparency International Ukraine відзначили, що розширення переліку обов'язкових для публікації даних є позитивним кроком, особливо в частині державних закупівель і бюджетних витрат.
Рух «Чесно» також висловив обережний оптимізм, закликавши парламент не затягувати з розглядом законопроєкту. В організації підкреслили, що чинний закон працює вже понад 14 років і об'єктивно потребує оновлення з урахуванням цифрових реалій. Представники Інституту масової інформації окремо відзначили важливість скорочення строків відповіді на запити, назвавши це «довгоочікуваним рішенням для журналістської спільноти».
Кого торкнеться новий закон
Зміни стосуватимуться всіх розпорядників публічної інформації — від міністерств до місцевих рад. Громадяни отримають зручніший доступ до даних про роботу державних органів, а журналісти-розслідувачі — потужніший інструмент для контролю влади. Крім того, нові правила передбачають створення єдиного порталу відкритих даних із розширеним пошуком, що дозволить будь-кому знаходити потрібну інформацію без спеціальних технічних знань.
Для бізнесу нові правила означають більше можливостей для створення сервісів на основі відкритих даних — від аналітичних платформ до мобільних застосунків. Мінцифра планує, що законопроєкт пройде всі етапи погодження вже цього року. У відомстві також анонсували серію публічних консультацій із представниками громадянського суспільства, аби врахувати всі зауваження до фінального голосування у Верховній Раді.
Раніше Ukrainian Wall писав: держава більше не чекатиме заяв: Мінцифра презентувала ШІ-агентів — кого торкнеться.