Задля збільшення рівня пенсій у Раді пропонують вдвічі підвищити мінімальну виплату, однак цей крок без структурного перегляду формули розрахунку, бажаного результату не дасть. Про те, чому українці отримують маленькі пенсії та чого чекати наступного 2026 року, пише OBOZ.UA.
Якими будуть пенсії у 2026-му
В Україні мінімальну пенсію у 2026 році підвищать на 9,9% – із 2361 грн до 2595 грн, йдеться в проєкті Бюджету, який розробив Кабмін. Але найбільш суттєве збільшення – березнева індексація пенсій.
Найбільш суттєвий перерахунок очікується у березні – це традиційна щорічна індексація пенсій. Розмір цього розрахунку стане відомим тільки у лютому, адже він залежить від статистичних показників за поточний рік. Нагадаємо, у межах індексації розрахований за формулою розмір пенсії (без надбавок) збільшують на певний відсоток.
Цей відсоток – 50% від суми середнього за три роки зростання зарплат і тогорічної інфляції. Якщо інфляція цього року буде на рівні 9,6%, а темпи зростання зарплат у 2025-му збережуться на рівні 2024-го, то пенсії можуть підвищити приблизно на 15,4%.
Це підвищення буде значно меншим, аніж кумулятивний рівень інфляції за останні кілька років (у 2025-му мінімальну пенсію не підвищували). Під час обговорення проєкту бюджету на 2026 рік традиційно реєструють численні правки. Свою пропозицію озвучив і голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він пропонує підвищити мінімальну пенсію до 4700 грн (замість 2595 грн).
Гетманцев розрахував: для того, щоб усім підвищити пенсії до 4700, треба 12 млрд грн на рік. Однак, щоб уникнути “зрівнялівки”, доведеться підвищити й інші пенсії. Як наслідок, необхідно виділити з бюджету до 110 млрд грн. А це вже значна сума.
“Якщо просто підняти найнижчий рівень для усіх пенсіонерів, у яких пенсія менша ніж 4700 грн, то варто брати наступні параметри. В Україні пенсіонерів, які отримують пенсію до 5 тис. грн, близько 4,26 млн осіб. Їхній середній розмір пенсії сьогодні становить 4480 грн. Тому, щоб усіх дотягнути до 4700 грн, необхідно коштів майже 12 млрд грн на рік. Це зовсім невеликі кошти. Але для того, щоб зробити зростання пропорційним і відійти від “зрівнялівки” так, аби в кожного пенсіонера пенсія збільшилася орієнтовно на 1,5 тис. грн, потрібно додатково в систему ПФУ до тих коштів, які заплановано, ще 100-110 млрд грн”, – пояснив Гетманцев.
Однак, враховуючи досвід минулих років, народним депутатам ще жодного разу не вдавалося вже після реєстрації проєкту Бюджету збільшувати соціальні видатки. Зазвичай ці побажання – скоріше політичні заяви.
Пенсійна реформа знову на паузі
Справді, збільшити майбутні пенсії міг би запуск накопичувального пенсійного рівня. Однак ця реформа, схоже, знову відкладається. “Ми не зможемо платити пенсії майбутнім пенсіонерам через років 15”, – лякав у жовтні 2020-го під час свого виступу у Львівській політехніці на той час прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Тоді ця “погроза” мала переконати у необхідності запустити накопичувальні пенсії, і це мало відбутись у 2021 році.
Українське законодавство передбачає можливість отримувати пенсію із трьох джерел: солідарного (внески тих, хто працює, потрапляють у ПФУ й відразу ж перерозподіляються між пенсіонерами), обов’язкового накопичувального (частина внеску працівника має відкладатись на його особистому рахунку) та добровільного накопичувального (приватні пенсійні фонди) рівнів.
В Україні повноцінно працює лише солідарний рівень. Абсолютна більшість нинішніх пенсіонерів отримують пенсію у ПФУ коштом працюючих. Співвідношення тих, хто працює, та пенсіонерів уже досягло критичного рівня. Один робітник має утримувати одного пенсіонера.
Кожен, хто працює неофіційно та не сплачує податків і внесків у ПФУ, краде у пенсіонера. Зараз єдиний соціальний внесок із зарплати становить 22%. Не вся ця сума витрачається на пенсії (є також фонди із втрати працездатності й лікарняні), але навіть якби всі 22% спрямовувались пенсіонерам, для середньої пенсії у 10 тис. грн необхідно, аби середня зарплата була на рівні 45,4 тис. грн.
У нас же середня зарплата, з якої сплачені пенсійні внески, складає 19,8 тис. грн. Це у 2,3 раза менше, ніж необхідно для середньої пенсії хоча б у 10 тис. грн. Зараз середня пенсія в Україні, згідно з даними ПФУ, складає 6,4 тис. грн. Хоча щонайменше 4,2 млн українців на заслуженому відпочинку отримують до 5 тис. грн.
Розмір пенсій в Україні – наслідок не тільки критичної демографічної ситуації, війни та низьких зарплат. Це зокрема результат роботи чинного та попередніх складів уряду та Ради. Міністерка Оксана Жолнович, яку цього року відправили у відставку, встигла презентувати концепт пенсійної реформи. На її місце призначили Дениса Улютіна, який раніше працював у Мінфіні.
З Мінсоцполітики пішла й заступниця Жолнович, Дарина Марчак, яка активно займалась розробкою реформи (вона долучилась до Мінекономіки). Чи планує Улютін запроваджувати розроблену Жолнович і Марчак реформу – питання відкрите.
Відсутність інституційної пам’яті – прокляття для накопичувальної пенсійної системи. Напевно, ще жодну реформу не розробляли стільки разів, як пенсійну. У 2020 році прем’єр-міністр Денис Шмигаль уперше презентував “нову” концепцію пенсійної реформи, яка мала б запрацювати у 2021-му. Міністерка соцполітики Марина Лазебна анонсувала запровадження накопичувального рівня пенсійної системи до 2023-го. Однак через початок повномасштабної війни реформу скасували. Реформу анонсувала й Оксана Жолнович (із 2026-го). Однак вона свою посаду втратила, а реформа у 2026-му, ймовірно, запроваджена так і не буде.
І це лише спроби Кабміну за часів президентства Володимира Зеленського, хоча вони були й до цього. Спостерігалися й очевидні помилки. Наприклад, у 2015-му розмір ЄСВ зменшили (зі 37% до 22%). У результаті, у 2017-му довелось усі майбутні пенсії урізати майже на третину.
Так, якщо до 2017-го за кожен відпрацьований рік можна було отримати пенсію в розмірі 1,35% розрахункового заробітку, то після реформи цю цифру зменшили до 1%. Наприклад, цього року з середньою зарплатою та 35 роками стажу можна отримати пенсію у розмірі 5269,9 грн. Якби цьогоріч діяла та сама формула, що була до 2017-го, з такими ж показниками замість 5269,9 грн можна було б отримати пенсію розміром у 7114,4 грн.
І таке зниження всіх майбутніх пенсій – наслідок ухваленого у 2015 році рішення щодо зниження ЄСВ. При тому в 2017-го замість того, щоб визнати помилку та повернути старий розмір ЄСВ, вирішили знизити рівень усіх майбутніх пенсій.
Якщо уряд продовжить зволікати й пенсійну реформу не ухвалять, цілком можливо, що вже незабаром доведеться знову переглядати формулу розрахунку виплати. І знову не на користь пенсіонерів.
Раніше портал "Стіна" повідомляв, що підвищення тарифів на електроенергію затвердили - людям доведеться платити на 23% більше.
Також ми писали про те, що у Мін'юсті попередили українців про можливість втрати права на квартиру чи будинок - у чому причина.
Нагадуємо, що Генеральний штаб ЗСУ попередив, кого з пенсіонерів віком від 60 років обов'язково заберуть на війну.