У Раді з'явився новий законопроєкт - до чого зобов'яжуть українців, що проживають в багатоповерхівках

У кожного багатоквартирного будинку, де нема ОСББ, має з'явитись власна юридична особа — просте товариство співвласників, яке представлятиме інтереси мешканців, — законопроєкт. Про це пише Стіна, посилаючись на відповідний матеріал.

Також пропонується:
- сформувати єдиний реєстр управління багатоквартирними будинками та систему управління, яка стане частиною Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи;
- створити повну базу даних житлового фонду кожної громади з інформацією про всі будинки;
- врегулювати статус ОСББ і управителів як споживачів комунальних послуг для потреб будинку тощо.

Ця ініціатива (законопроєкт №12089) пропонує запровадити автоматичне створення юридичної особи для кожного будинку без ОСББ.
Ось основні моменти:
  • Статус: Це буде просте товариство, яке створюється за фактом наявності спільної власності.
  • Мета: Дати мешканцям законний інструмент для управління будинком, підписання договорів та контролю якості послуг без складної процедури реєстрації ОСББ.
  • Управління: Співвласники обиратимуть уповноважену особу (довірену особу), яка діятиме від імені будинку.
  • Рахунки: Таке товариство зможе відкривати банківські рахунки для збору коштів на ремонти чи утримання.
За задумом авторів, це допоможе «розкачати» пасивних мешканців та спростити відносини з комунальниками та державними програмами (наприклад, єВідновлення).
Уповноважена особа (довірена особа) у простому товаристві співвласників є ключовою фігурою, яка представляє інтереси мешканців будинку. Згідно з концепцією реформи, вона отримує наступні конкретні повноваження:
1. Представницькі функції
  • Дії від імені будинку: Уповноважена особа представляє інтереси всіх співвласників у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими юридичними особами.
  • Судовий захист: Вона має право звертатися до суду для захисту прав співвласників щодо спільного майна будинку.
2. Фінансово-господарські повноваження
  • Робота з банками: Відкриття та управління поточними рахунками простого товариства в банках для накопичення коштів на утримання та ремонт будинку.
  • Укладання договорів: Підписання контрактів з постачальниками комунальних послуг, сервісними компаніями (ліфтовики, прибирання) та підрядниками для проведення ремонтних робіт.
  • Участь у програмах: Оформлення заявок на участь у державних або місцевих програмах співфінансування (наприклад, енергоефективність або відновлення пошкодженого житла).
3. Організаційні обов'язки
  • Зберігання документації: Ведення та зберігання технічної документації на будинок, протоколів зборів та фінансової звітності.
  • Інформування: Звітування перед мешканцями про використання коштів та стан виконання укладених договорів.
Важливі обмеження
  • Рішення зборів: Уповноважена особа не є "одноосібним власником" — більшість стратегічних рішень (розмір внесків, вибір підрядника на капітальний ремонт) все одно мають прийматися загальними зборами співвласників.
  • Обрання та відкликання: Співвласники можуть у будь-який момент переобрати уповноважену особу, якщо вона не справляється зі своїми обов'язками.
Якщо співвласники не зможуть самостійно обрати уповноважену особу через конфлікти або пасивність, законопроєкт передбачає механізм зовнішнього призначення:
  1. Ініціатива органу місцевого самоврядування: Якщо протягом визначеного терміну мешканці не провели збори та не висунули свою кандидатуру, орган місцевого самоврядування (міська чи селищна рада) має право ініціювати процес.
  2. Призначення управителя: Місцева влада може призначити професійного управителя (фізичну особу-підприємця або юридичну особу), який виконуватиме функції уповноваженої особи на контрактній основі.
  3. Тимчасовий статус: Таке призначення зазвичай діє до моменту, поки співвласники нарешті не зберуться і не оберуть власного представника або не створять повноцінне ОСББ.
  4. Конкурсна основа: У деяких випадках призначення може відбуватися через відкритий конкурс, щоб забезпечити професійне управління будинком.
Головна ідея в тому, що будинок не може залишатися "нічийним" у правовому полі — якщо мешканці не беруть відповідальність, її передають професійному менеджеру за рішенням громади.

Законопроєкт №12089 пропонує досить гнучкий підхід, щоб не блокувати управління будинком через занадто жорсткі рамки. Проте певні фільтри та вимоги все ж існують:
  1. Статус співвласника: Пріоритет надається людині, яка є власником квартири або нежитлового приміщення в цьому конкретному будинку. Це гарантує її особисту зацікавленість у результаті.
  2. Цивільна дієздатність: Кандидат має бути повнолітньою особою з повною цивільною дієздатністю (відсутність медичних чи правових обмежень на прийняття рішень).
  3. Обрання голосуванням: Головний критерій — підтримка більшості. Особа вважається обраною, якщо за неї проголосували власники, яким належить понад 50% площі всіх приміщень будинку (якщо інше не встановлено статутом товариства).
  4. Професійний управитель (як альтернатива): Якщо мешканці не хочуть обирати «сусідку з третього під'їзду», вони можуть найняти зовнішнього фахівця — ФОП або юрособу, яка має сертифікат менеджера житлового будинку.
  5. Відсутність конфлікту інтересів: Хоча це прямо не прописано як заборона, передбачається, що збори можуть встановлювати додаткові вимоги (наприклад, щоб особа не була пов'язана з компанією-забудовником, якщо до неї є претензії).
Важливий нюанс: Уповноважена особа діє на підставі протоколу загальних зборів та/або договору про управління, де чітко прописується термін її повноважень та порядок звітності.

Згідно з логікою законопроєкту №12089 та чинного законодавства про управління майном, робота уповноваженої особи може бути як оплатною, так і безоплатною — це вирішують самі мешканці.
Ось як виглядає фінансова сторона:
  1. Джерело коштів: Оплата праці (якщо вона передбачена) здійснюється виключно за рахунок внесків співвласників на утримання будинку. Це окрема стаття витрат, яку мають затвердити загальні збори.
  2. Варіанти оформлення:
    • Волонтерство: Часто у невеликих будинках уповноважена особа (активний сусід) працює безоплатно, на громадських засадах.
    • Винагорода: Збори можуть встановити фіксовану суму виплати або відсоток від зібраних коштів.
    • Професійний контракт: Якщо обирається зовнішній управитель (ФОП або компанія), оплата їхніх послуг є обов'язковою і чітко прописується в договорі.
  3. Витрати на діяльність: Окрім зарплати, кошти співвласників йдуть на супутні витрати: банківське обслуговування рахунку, канцелярію, юридичні консультації чи послуги бухгалтера (якщо вони потрібні для звітності простого товариства).
Головний ризик: Якщо мешканці не погодять кошторис і розмір внесків, уповноважена особа фактично не матиме ресурсу для виконання своїх обов'язків, що може призвести до паралічу управління.

Раніше портал "Стіна" повідомляв, що Україна отримала низку умов для вступу до ЄС - що від нас вимагають.

Також ми писали про те, що Федоров розповів, як хочуть вирішити проблему нестачі людей та СЗЧ.

Нагадаємо, що стало відомо, про те, що Хто з українців може гарантовано отримати грошову допомогу від UNHCR у розмірі до 11 000 грн.